Визнання батьківства – це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини.
Якщо мати та батько не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини, або ж за рішенням суду.
Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього ж акта, батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Юрисдикція суду:
Позовна заява подається за місцем зареєстрованого проживання відповідача.
Суб’єкти подання:
- Мати дитини
- Опікун
- Піклувальник дитини
- Особа, яка утримує та виховує дитину
- Сама дитина, за умови досягнення повноліття
- Особа, яка вважає себе батьком дитини
Строк подання заяви:
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатись про своє батьківство.
Зверніть увагу: у цій категорії справ сплачується судовий збір – станом на 1 січня 2022 року він складає 992 гривні 40 копійок.
Докази:
- Докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини;
- Покази свідків;
- Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи;
Зазначений перелік не є вичерпним
Автор публікації: Вадим ГАТЕЖ, юрист
Посилання на авторський телеграм канал